У скорботі та молитві низько схиляємо голови, вшановуючи пам'ять вірних синів України.
Вони житимуть в наших серцях завжди!!!
(26.07.1996-10.01.2020)
Довженко М.В.
З
2004 року мешкав у селі Іванівка Білоцерковського району Київської області. Закінчивши у 2011 році 9 класів середньої загальноосвітньої школи, Микола
вступив до Цебриківського професійного аграрного ліцею в Одеській області, де
отримав фах «тракторист-механік». Після навчання він повернувся знову до
Іванівки, працював на ремонтах, до яких у нього лежала душа, він мріяв придбати
собі будинок, створити сім’ю, а коли сплине термін контракту – започаткувати
власну справу.
26.05.2017 року призваний за контрактом
Великомихайлівським РВК та потрапив до лав 28-ї ОМБр. Спочатку Микола Валерійович обіймав посаду
сапера-розвідника взводу інженерної розвідки групи інженерного забезпечення, а
у серпні 2019-го перевівся до іншого підрозділу бригади.
Старший
солдат, старший стрілець 1-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону
28-ї окремої механізованої бригади. Дивлячись на його світлину, можна
зрозуміти, чому це був хлопчик-сонечко (за згадкою побратимів), водночас, це
був мужній та сміливий чоловік, але з чистим янгольським обличчям. Що не
заважало йому хоробро воювати.
Вбили Миколу Валерійовича 9 січня о
23.00 в районі міста Красногорівка Донецької області він зазнав надважкого
кульового поранення під час обстрілу наших позицій з боку найманців РФ. Його
терміново доправили до лікарні, але 10 січня о 1.15 він помер.
Похований 12 січня у Цибулівці. У нього
залишилися батько, брат, сестра, цивільна дружина та донька. Мати Миколи
померла минулого року від онкохвороби.