Сіньковський Володимир Федорович (22.10.1941р.н.)
Народився 22.10.1941р.в с.м.т. Велика Михайлівка.Проживає в с. Демидівка, Любашівського р-ну. Закінчив Одеський університет ім. І.І.Мечникова.
Самодіяльний поет. Редактор Любашівського альманаху «Спектр». Друкується в обласних і місцевій газетах,літературних збірках, альманахах.
|
Синьковский, Владимир. Садись, мой друг, поговорим [Текст]: вірші / Владимир Синьковский. - ПП Любашівська друкарня, 1992. – 51 с. |
|
Синьковский, В. Лебединая просинь [Текст]: вірші / В.Синьковский. - ПП Любашівська друкарня, 1996. – 38 с. |
|
Поетичне горно Любашівщини [Текст]: вірші / Редактор В.Й. Циганок.:– ТОВ «Поліграф – сервіс».- м. Ульяновка.-2002. – 101 с. У збірку (альманах) ввійшли вірші Володимира Сіньковського, які були написані в 1986 – 2001 р.р. : «Переглядаючи усе своє життя», «Селянські хати». «Сирень», «Я ждал тебя», «Я слышал : вы читаете стихи», «В.И. Цыганок», «Песня Стеньки Разина», «Орлиное гнездо», «На круги своя», «Листок багряный», «Талисман», «Зоря» ст. 3 -12. |
|
Синьковский, Владимир. На круги своя [Текст]: вірші / Владимир Синьковский. - ПП Любашівська друкарня, 2003. – 36 с. |
|
Поезія В. Сіньковського надрукована у краєзнавчій книзі «Вогняні верстви» (2003) О.Я. Шнабель – Тихомирової /Шнабель-Тихомирова О.Я., Романенко-Завтур Т.М. Вогняні верстви : [Текст] / О.Я. Шнабель-Тихомирова, Т.М. Романенко - Завтур. – Одеса : Астропринт, 2003. – 432 с. : 2 арк. кол. іл./ «Ненаписанная баллада» ст. 374. |
|
|
|
Синьковский, Владимир. Избранное [Текст]: вірші / Владимир Синьковский. - ПП Любашівська друкарня, 2008. – 96 с. До збірки увійшли вірші різної тематики. |
|
Сіньковский, В. Меня крестило небо [Текст]: вірші/ В.Синьковский. - ПП Любашівська друкарня, 2010. – 45 с. |
Ода Великій Михайлівці
Блакитне небо над курганом.
І в ньому жайворона спів.
Легкий туман над Кучурганом,
І запах квітнучих садів.
Не може бути, друзі милі,
Щоб на оцій, твоїй землі,
Митцями люди не родились
І трударями не росли.
Які тут зорі вечорами!
Які оркестри цвіркунів?
Якого б іншого ще храму
Ти в світі бачити хотів?!
Щасливий той, хто народився
Серед оцих гаїв і трав.
І я тут ріс, і я тут вчився,
І я людиною тут став.
СОРОК ПЕРВЫЙ
Уж Кремль виднеется в бинокли.
Смоленск и Киев позади.
А их по прежнему так много
Славян суровых впереди.
Сама природа краснозвездных
К себе под крылышко взяла:
Таких морозов диких, грозных
Еще не видела земля.
Куда пойдешь в шинельке, малый?
Какую крепость тут возьмёшь?
Не «Дойчланд, Дойчланд юбер аллее».
А похоронную споешь.
А нам так верилось Адольфу:
—Возьмем Россию до зимы...
Коль от снарядов не подохнем,
То от морозов, точно, мы.
Где тут рассчитывать на жалость?
Зияют, как могилы рвы...
А в рейхе звонко штамповалась
Медаль «За взятие Москвы».
СИЛЬНА УКРАЇНА
Ще не було в світі сили,
Щоб мою країну
На ніщо перетворили,
Неньку Україну.
Намагались зовсім стерти
Її вороженьки.
Та немає в світі смерті
Для моєї неньки.
І не буду, і не буде:
Господь знає краще:
Помирають хіба люди,
А народ — нізащо!
Ми куєм своє майбутнє
Міцне, дуже, сильне.
І веде нас, наші будні
Стяг жовто-блакитний.