КАМІ́ННА Галина Олександрівна (01.02.1926 р. – 01.10. 1994 р.)

КАМІ́ННА ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА -  Письменниця – землячка /народилася 1 лютого 1926 року в селі Гросулово Гросулівського району Одеської області; померла 01.10.1994 року , проживала в  м. Києві/

  Дані  з  енциклопедії  сучасної  України:КАМІ́ННА Галина Олександрівна – письменниця. Член Національної спілки письменників України (1960). Учасниця 2-ї світ. війни.Закінчила Вищі літературні курси при Літературному інституті у Москві (1963р.). Перші вірші опубліковані в армійських газетах.

  З 1951 року працювала на Північному Сході СРСР. У 1960-х рр. повернулася в Україну, жила у Києві, працювала в редакції газети. Писала російською мовою. Друкувала свої твори в обласній, республіканській, всесоюзній періодиці, зокрема журналах «СоветсДанікая Украина», «Октябрь», «Смена», «Звезда», «Дальний Восток».

        Військова тема – одна з основних в літературній творчості. Авторка поетичних збірок: «Твой путь далек…» (К., 1956), «Дорога к сердцу» (Москва, 1960), «Навстречу солнцу и ветру» (К., 1962), «Полнолуние» (Дн., 1966), «Три солнца» (Москва, 1967), «Олений след» (Магадан, 1968), «Расстояния» (Дн., 1969), «Шаги» (1971), «Огня высокого коснусь» (1974), «Счастье живет в человеке» (1976; усі – Київ), «Денница» (Москва, 1979), «Тополиная стража» (1981), «Красное лето» (1985); казок «Приключения старой куклы» (1964), «Буль и Топ» (1970); збірки повістей і оповідань «Горше полыни» (1971), «Преодоление» (1991); друкувалися в Києві.

       Камінна Г.О. Красное лето [Текст] : Вірші  /  Г.О. Камінна. – К.: Дніпро, 1985. – 230 с.

Про письменницю висвітлено у краєзнавчій книзі «Вогняні  верстви»  (2003) О.Я. Шнабель – Тихомирової  та надрукована  її поезія: «… И вдруг – война», «За околицей», «Розпрягайте, хлопці, коней…», «Баллада о тишине»  ст. 351 – 360. У розділі «Наші земляки у війні 1941 – 1945 років»: «Снова  осень на фронте» ст. 170;  «Мы не знали доли половинной, Мы мужали в дыме и огне…»  - про життя Галини Олександрівни  ст. 171 -174;  «Ты скажи свое имя…» ст. 179; «Родная земля»  ст. 180; «Зоя Михайлівна Жалінська» ст. 196; «Была война»  ст. 200; «Кровь»  ст.  209; «Я не приму  нейтральной полосы»  ст.  223; «Солдаты»  ст. 227;  «Олексій Данилович  Ієвенко» ст. 259; «Баллада о пехоте»  ст. 261; «Побратимы»  ст. 266;  «И путь солдатам выпадет не близкий…»  ст. 278- 280; «Мое поколение» ст. 289; «Пам’ять» ст.. 291; «Взвод»  ст. 298; «Баллада о тишине»  ст. 305;  «Солдаты»  ст. 317.

Про Галину Олександрівну, яка ще з дитинства осягнула красу південних степів, а у зрілому поетичному віці змалювала у прекрасному вірші «Одещина», надруковано у краєзнавчій книзі  про селище міського типу  Великомихайлівку  «На берегах Кучургану»  (1999) автор Щіпковський, Г. П. ст. 127 – 128.