menu

ФЕДЕЦЬКИЙ  Микола Миколайович

ФЕДЕЦЬКИЙ Микола Миколайович




Народився 19 грудня

1939 року на Львівщині.

З 1958 року проживав в Великій

Михайлівці . Першою книжкою

віршів відомого поета і літератора

була «Привіт тобі, Дністре».

Він написав вісім збірок

поезії та прози. Усе своє

життя свою творчість поклав

на вівтар вічних запитань:-

«Що залишимо після себе?»,

«З чим живемо серед людей?»

 

 


Народився на Львівщині.

Проживав в с.м.т. Велика Михайлівка

Закінчив Одеський педагогічний інститут ім. К.Д. Ушинського

Самодіяльний поет, прозаїк, гуморист.

Друкувався в обласних та районній газетах.


Вірші Миколи Миколайовича  увійшли  до літературно – художнього альманаху «Стежинами життя». /Стежинами життя [Текст] : Літературно-художній альманах самодіяльних поетів Великомихайлівщини  /  Г. Щіпковський.- Одеса : Астропринт, 2000. - 100 с./

Матеріал надрукований на 79 -  95 сторінках «Малятам про звірят»: «Сороки»,  «Кролики», «Бджоли», «Рись», «Їжачок»,  «Зайчик», «Дятел», «Зозуля», «Лелеки», «Журавель», «Гуси», «Індики», «Кури», «Порссята», «Кізонька», «Коник».

Поезія Миколи Федецького надрукована  у краєзнавчій книзі «Вогняні  верстви»  (2003) О.Я. Шнабель – Тихомирової :/Шнабель-Тихомирова О.Я., Романенко-Завтур Т.М. Вогняні верстви : [Текст] / О.Я. Шнабель-Тихомирова, Т.М. Романенко - Завтур.  – Одеса : Астропринт,  2003. – 432 с. : 2 арк. кол. іл./

 «Визволення Великомихайлівки», «Вони стоять на п’єдесталі»,  «Крокують гордо ветерани!», «Повернення з війни»,  ст. 375 - 380.

Федецький, М. Привіт тобі, Дністре! [Текст] : Вірші, гуморески  /  М.Федецький. – Одеса : Астропринт, 2005. – 200 с.

       Літературно-художнє видання.

Федецький, М. Життєві перехрестя на шляхах тернистих  [Текст] : Поеми / М.Федецький. – Одеса : Астропринт, 2007. -  112 с.

Літературно-художнє видання.

Федецький, М. Мир с богом [Текст] : біблійні оповідання  /  М.Федецький.  – Одеса : Астропринт, 2007. – 76 с.

У своїй книзі «Мир з Богом» автор старався описати Біблійні оповідання у віршованій формі. Розраховані вони для  дорослих і дітей.

Федецький, М.  Хліб  [Текст] : Оповідання  /  М. Федецький. – Одеса : Астропринт, 2007. – 108с.

Літературно-художнє виданн, яке містить 19 оповідань і всі вони пов’язані з життям автора.

Федецький, М. За смутком – радість [Текст] : Поезії / М. Федецький.   Одеса : Астропринт, 2008. – 128 с.

                Літературно-художнє видання. На сторінках збірки вміщені вірші про славетних поетів: Т.Шевченка, Л.Українку, І.Франка, М.Коцюбинського та ін..

 

Федецький, М. З під деревця б’є джерельце  [Текст] : вірші для дітей /                         М. Федецький. – Одеса : Астропринт, 2008. – 108 с.

«Я – вчитель. І робота моя була повязана з дітьми. Школярі такі душевні і трудолюбиві. Про них і книжечка оця. Вони – на уроках, на дозвіллі, на екскурсії, на річці, в полі, в лісі. А ще маленькі дітки люблять тварин. Вони спостерігають за ними і годують їх. І тому всі діти виростають хорошими людьми».

Федецький, М. Всі шляхи - з Арламова  [Текст]  : повість / М. Федецький. -   Одеса : Астропринт, 2009. – 208 с.

Літературно-художнє видання  оповідань-спогадів автора про край, в якому він  родився та жив.


БДЖОЛИ

Пахне ароматом поле.

Квітів не один гектар.

Прилітають сюди бджоли

І збирають весь нектар.

А літають швидше птиці,

їм нема в просторі меж.

Ті невтомні трудівниці

Виробляють дітям мед.

Трутні, геть мерщій із пасік!

Щоб нога тут не була.

А щоб мед був у запасі,

Дбає в літній день бджола.

 

РИСЬ

Із ялиці на ялицю,

Подивись-но, подивись,

Величезна скаче киця,

Називають її — рись.

Міниться гладенька шкіра,

Вуса врізнобіг стирчать.

Кігті на ногах у звіра

У подушечках сидять.

А гіпнозні її очі

Завжди фосфором горять.

Добре бачить серед ночі,

Як на жертву нападать.

Ще й хребет її пружинить,

Помагає у стрибку.

Всі повадки є в тварини —

Характерні хижаку.

ПРИЗНАННЯ

Ні, я не можу тобі, любий,

Отак позволити, на сміх.

Аби твої пухкенькі губи

Торкались інших, не моїх.

Коли з тобою у таночку

Кружляє інша, а не я,

Тоді глибоко по дзвіночку

Тривожиться душа моя.

А тут раптово, як грім з неба,

Оркестр ударив в одну мить

І сміло через зал до тебе

Спішу на "дамський” запросить.

І враз страждання відлетіло

Кудись від мене так наспіх.

І мені дуже закортіло

Розцілувать тебе при всіх.

Тепер ідем садочком в парі

Все відчуваєм потиск рук.

Нам видно місяця з-за хмари

І чути ще оркестра звук.

 

КРАСА З ПРИРОДИ

Стоїть верба над водою

Розпустила коси.

—Бути б довше молодою

— а більше не просить.

А косички із природи—

Розкішні, зелені,

їм не треба тої моди,

Що Олі, Олені.

Бо вигадують зачіски

Сучасні дівчата,

Щоб кумедніше, хоч трішки,

Якось виглядати.

Довгі черги в перукарні,

"Хіміі*” вже досить.

З давнини дівчата гарні

Ті, шо носять коси.