ФЕДЕЦЬКИЙ Микола Миколайович
Народився 19 грудня 1939 року на Львівщині. З 1958 року проживав в Великій Михайлівці . Першою книжкою віршів відомого поета і літератора була «Привіт тобі, Дністре». Він написав вісім збірок поезії та прози. Усе своє життя свою творчість поклав на вівтар вічних запитань:- «Що залишимо після себе?», «З чим живемо серед людей?»
Народився на Львівщині. Проживав в с.м.т. Велика
Михайлівка Закінчив Одеський
педагогічний інститут ім. К.Д. Ушинського Самодіяльний поет, прозаїк, гуморист. Друкувався в обласних та
районній газетах.
Вірші Миколи Миколайовича
увійшли до літературно –
художнього альманаху «Стежинами життя». /Стежинами життя [Текст] : Літературно-художній альманах
самодіяльних поетів Великомихайлівщини
/ Г. Щіпковський.- Одеса :
Астропринт, 2000. - 100 с./ Матеріал надрукований на 79 - 95 сторінках «Малятам
про звірят»: «Сороки», «Кролики»,
«Бджоли», «Рись», «Їжачок», «Зайчик»,
«Дятел», «Зозуля», «Лелеки», «Журавель», «Гуси», «Індики», «Кури»,
«Порссята», «Кізонька», «Коник». Поезія Миколи
Федецького надрукована у краєзнавчій
книзі «Вогняні верстви» (2003) О.Я. Шнабель – Тихомирової :/Шнабель-Тихомирова
О.Я., Романенко-Завтур Т.М. Вогняні
верстви : [Текст] / О.Я.
Шнабель-Тихомирова, Т.М. Романенко - Завтур.
– Одеса : Астропринт, 2003. –
432 с. : 2 арк. кол. іл./ «Визволення
Великомихайлівки», «Вони стоять на п’єдесталі», «Крокують гордо ветерани!», «Повернення з
війни», ст. 375 - 380. Федецький, М. Привіт тобі, Дністре! [Текст] :
Вірші, гуморески / М.Федецький. – Одеса : Астропринт, 2005. –
200 с. Літературно-художнє видання. Федецький, М. Життєві перехрестя на шляхах тернистих
[Текст] : Поеми / М.Федецький. – Одеса
: Астропринт, 2007. - 112 с. Літературно-художнє видання. Федецький, М. Мир с богом [Текст] : біблійні
оповідання / М.Федецький. – Одеса : Астропринт, 2007. – 76 с. У своїй книзі «Мир з Богом» автор старався
описати Біблійні оповідання у віршованій формі. Розраховані вони для дорослих і дітей. Федецький, М. Хліб
[Текст] : Оповідання / М. Федецький.
– Одеса : Астропринт, 2007. – 108с. Літературно-художнє виданн, яке містить 19
оповідань і всі вони пов’язані з життям автора. Федецький, М. За смутком – радість [Текст] : Поезії
/ М. Федецький. – Одеса : Астропринт, 2008. – 128 с. Літературно-художнє
видання. На сторінках збірки вміщені вірші про славетних поетів: Т.Шевченка,
Л.Українку, І.Франка, М.Коцюбинського та ін.. Федецький, М. З під деревця б’є джерельце [Текст] : вірші для дітей / М. Федецький. – Одеса
: Астропринт, 2008. – 108 с. «Я – вчитель. І робота моя була пов’язана з дітьми. Школярі
такі душевні і трудолюбиві. Про них і книжечка оця. Вони – на уроках, на
дозвіллі, на екскурсії, на річці, в полі, в лісі. А ще маленькі дітки люблять
тварин. Вони спостерігають за ними і годують їх. І тому всі діти виростають
хорошими людьми». Федецький, М. Всі шляхи - з Арламова [Текст] : повість / М. Федецький. - Одеса : Астропринт, 2009. – 208 с. Літературно-художнє видання оповідань-спогадів автора про край, в якому
він родився та жив.
БДЖОЛИ
Пахне ароматом поле.
Квітів не один гектар.
Прилітають сюди бджоли
І збирають весь нектар.
А літають швидше птиці,
їм нема в просторі меж.
Ті невтомні трудівниці
Виробляють дітям мед.
Трутні, геть мерщій із пасік!
Щоб нога тут не була.
А щоб мед був у запасі,
Дбає в літній день бджола.
РИСЬ
Із ялиці на ялицю,
Подивись-но, подивись,
Величезна скаче киця,
Називають її — рись.
Міниться гладенька шкіра,
Вуса врізнобіг стирчать.
Кігті на ногах у звіра
У подушечках сидять.
А гіпнозні її очі
Завжди фосфором горять.
Добре бачить серед ночі,
Як на жертву нападать.
Ще й хребет її пружинить,
Помагає у стрибку.
Всі повадки є в тварини —
Характерні хижаку.
ПРИЗНАННЯ
Ні, я не можу тобі, любий,
Отак позволити, на сміх.
Аби твої пухкенькі губи
Торкались інших, не моїх.
Коли з тобою у таночку
Кружляє інша, а не я,
Тоді глибоко по дзвіночку
Тривожиться душа моя.
А тут раптово, як грім з неба,
Оркестр ударив в одну мить
І сміло через зал до тебе
Спішу на "дамський” запросить.
І враз страждання відлетіло
Кудись від мене так наспіх.
І мені дуже закортіло
Розцілувать тебе при всіх.
Тепер ідем садочком в парі
Все відчуваєм потиск рук.
Нам видно місяця з-за хмари
І чути ще оркестра звук.
КРАСА З ПРИРОДИ
Стоїть верба над водою
Розпустила коси.
—Бути б довше молодою
— а більше не просить.
А косички із природи—
Розкішні, зелені,
їм не треба тої моди,
Що Олі, Олені.
Бо вигадують зачіски
Сучасні дівчата,
Щоб кумедніше, хоч трішки,
Якось виглядати.
Довгі черги в перукарні,
"Хіміі*” вже досить.
З давнини дівчата гарні
Ті, шо носять коси.