Селище

Селище виникло в часи заселення півдня України, після успішного закінчення російсько-турецьких воєн,після того, як територія між Бугом і Дністром у 1792р. за Ясським мирним договором відійшла до Росії. Землі в урочищі річки Кучурган придбав поручик І.Гросул-Толстой. Населений пункт, що виник на цих землях почав називатися Гросуловим.
Сучасне селище Велика Михайлівка утворилося від злиття сіл Богуславка, Михайлівське та кількох хуторів.

Міст через річку, що з'єднує села.
Богуславку засновано в кінці ХVІІІ ст. У письмових джерелах cело Богуславка вперше зустрічається близько 1797 року, коли на правому березі побудували церкву. Село було частиною маєтку підпоручика Івана Гросула, складалось із 18000 десятин землі і 150 кріпосних селян. Селяни були куплені у генерал-майора Ланського та підполковника Давидовича. У 1823році маєток було поділено між синами Гросула-Толстого: Левом, Іваном і Михайлом.

Колишній будинок Івана Гросула.

Залишки басейну біля будинку Гросула
Нині музична школа.
Містечко Гросулове було засновано поміщиком Іваном (Іоанном) Костянтиновичем Гросулом -Толстим в 1793 році. Невідомо звідки з’явилися тут селяни, ймовірно це були втікачі з північних губерній, а можливо Ланський та Давидович перевезли їх з інших маєтків. 6000 десятин продав підполковник Арсеній Давидович, а 12000 десятин були куплені у бригадира Василя Ланського.
Гросулове було підпорядковане Тираспольському повіту.
Після реформи 1861 року більша частина землі залишилася нащадкам Гросула -Толстого, селяни отримали незначні наділи. Село зростало, сюди приїздили євреї, які в основному займались торгівлею. Побудували собі хати та крамниці в центрі селища. Збудували синагогу. Працювала єврейська школа. Розвивалася торгівля, на недільні базари приїздили селяни з навколишніх сіл.
У 1868 році у селищі налічувалося 82 двори, в яких проживало 476 жителів, через 26 років відповідно стало вже 156 дворів і 950 жителів. А в 1907 році кількість дворів збільшилася у 5 разів, а жителів стало 4136.
У 1922 році Гросулове стає районним центром, куди входило 11 сільських рад. Область поступово починає виділяти кошти на облаштування райцентру: будується військове містечко з аеродромом, відкрита сільськогосподарська школа, облаштовано цирульню, створена сільськогосподарська артіль, реміснича артіль «Шкіртруд», 49 закладів торгівлі. Селище мало свою дизельну електростанцію, у 1927 році провели радіоточки, у 1929 році відкрили семирічну школу.
Перший колгосп – «Фрайгайт» - 500 га землі, пізніше – у 1929 році «Шлях до освіти», «Певна праця», «Червоний незаможник».
Великомихайлівський район (до 1946р. – Гросулівський) розташований в центральній частині області у межах Причорноморської низовини. Територія має рівнинний рельєф перетятий балками та долинами пересохлих річок. Загальне зниження поверхні спостерігається у напрямку узбережжя Чорного моря.
Гідрографічна мережа району розвинена слабо. Його територію перетинають річки Кучурган (ліва притока Дніпра) і Малий Куяльник (притока Середнього Куяльника).
Площа ставків та річок 428,84 га.
Клімат помірно – континентальний, посушливий.
Безморозний період триває близько 185 діб.
Річна кількість опадів коливається від 300-430мм.
Площа – 143,6 тис.га, у тому числі сільськогосподарські угіддя 122,8 тис.га, із них рілля 90,8 тис.га.
Адміністративним та культурним центром є селище міського типу – Велика Михайлівка