menu

Всеукраїнське соціологічне дослідження

  «Патріотичний настрій молоді»

Загальна інформація

           Зведені статистичні дані  бібліотек  КЗ «Великомихайлівська ЦБС»,  які є результатом  анкетування  в рамках Всеукраїнського соціологічного дослідження  «Патріотичний настрій молоді».

     Всього в  анкетуванні брали участь  – 615 респондентів.

   Більш активною категорією  в анкетуванні  була  юнацька категорія користувачів – 64% респондентів (віком від 14 – 19 років); 36 % респондентів – віком від 20 – 35 років.  51% опитаних навчаються у ЗОШ, 26 % - працюють, 19.8% - студенти технікумів, училищ та коледжів, 3%  - студенти ВНЗ, 0.2% - навчається і працює.  Кожен із зазначених учасників анкетування мав можливість відповісти на всі запитання та висловити власну точку зору.  В цілому,  результати  анкетування дають можливість охарактеризувати  патріотичний настрій серед юнацтва та молоді, визначити рівень соціальної активності, національної, патріотичної свідомості.  Також  відслідкувати  проблеми, які виникають у сучасному житті молодих людей, які на їхню думку, стоять на заваді  їхнього майбутнього.   Результати  та  зведені статистичні дані  анкетування  подаються  у  Головній анкеті ЦБС. 

Аналіз та інтерпретація даних

  І.  У бібліотеках нашої централізованої бібліотечної системи  відбулося соціологічне дослідження державного значення. Основним методом збору інформації  було анкетне опитування користувачів ЦБС віком від 14 – 35 років. За фактом наявних анкет була проведена робота над обробкою та  узагальненням  одержаної  інформації  шляхом  інтерпретації   даних.  Загальна кількість  учасників анкетування складає   - 615 респондентів.  Найбільш активною  була  юнацька  категорія  користувачів  -  це 64%  респондентів віком від 14 – 19 років (390).   За підсумками  соц. дослідження   були виявлені  позитивні та негативні сторони. Позитивним є те, що  більшість  учасників анкетування  відповіли, що патріотизм – це любов до Батьківщини і готовність захищати Батьківщину.  Тому 67% - це переважна більшість  опитаних  вважають  себе патріотом своєї країни (410 респондентів, а загальна кількість респондентів - 615). 18 % (114 осіб) мали відповідь «скоріше за все вважають себе патріотами».  42% переконані, що національна ідея відіграє провідну роль у побудові держави    - це 258 респондентів, а  23% вважають, що національна ідея відіграє певну роль, але ця роль не є ключовою для важливих змін у державі – це 141 респондент.  39% (240 респондентів)  зауважили на тому, що справжніми патріотами сучасної  України є воїни АТО, Герої «Небесної сотні», а 29 %  (178 респондентів)  відповіли, що їм важко відповісти.  4% - це 26 респондентів вважають  справжнім героєм - Черненка Олександра Івановича нашого земляка, вчителя Новоборисівської ЗОШ, Великомихайлівського р-ну, Одеської обл., добровольця, який загинув у листопаді 2014 року під час воєнних  дій  в АТО  та Указом Президента  удостоєний  нагороди  посмертно  - орденом «За мужність» третього ступеня.  2.9% (14 респондентів)  вважають  патріотом Андрія Вікторовича Кузьменка -  Скрябіна співака, письменника,  лідера  гурту «Скрябін», Надію  Савченко  0.1% (1 респондент).     

57 %  опитаних  відповіли, що історичне минуле дуже важливе, вивчати і знати його необхідно кожному - це 350 респондентів. 48.7 % (300 респондентів) знають про історію виникнення та значення національної символіки України, ще 229респондентів мають не повні знання.

Позитивний спектр почуттів, відслідковуються у більшості наших респондентів, бо на першому місці для них є такі почуття, які вони переживають у відношенні до України – це НАДІЯ, ГОРДІСТЬ, ПОВАГА, ЛЮБОВ, СИМПАТІЯ, ДОВІРА.  Як громадяни України більшість із них пишаються минулим країни, армією, зовнішньою політикою країни, духовністю народу, культурою, мистецтвом країни, спортивними досягненнями, 72% (444 респондента) є оптимістами та реалістами. 

61%  - це 378 опитаних планують  своє майбутнє  на довгострокову перспективу.  51% (315 респондентів) дивляться у майбутнє з надією, а  25% - це 151 респондент - спокійно, але без особливих надій і ілюзій. 67% (414 респондентів) вважають, що патріотизм потрібно виховувати у молоді. Для 40%  відомо про загальнодержавні програми і саме 248 респондентів вказали на те, що на сьогоднішній день держава піклується про виховання патріотизму. 73% - це 451 респондент відповіли, що, на їхню думку, бібліотека впливає на розвиток патріотизму серед українців. Близько 60% (360 респондентів)  висловили власні погляди щодо бібліотечної діяльності в межах патріотичного виховання. Першочерговим є бажання - мати у фонді бібліотеки літературу, періодичні видання, які спрямовані на героїко - патріотичну  тематику  і популяризацію  її  для підростаючого покоління; По – друге  - у бібліотеках надавати  доступ  до Інтернету, Wi-Fi для безкоштовного користування  і швидкого пошуку інформації,  по – третє у бібліотеках проводити заходи в рамках національно-патріотичної тематики,застосовуючи нові, привабливі форми роботи з молоддю.

  Також висловили особисту думку про проблеми, які сьогодні найбільш гостро стоять перед молоддю: 1)  брак матеріальних ресурсів,  алкоголізм,  наркоманія, куріння; 2) корупція,  недоступність освіти, злочинність, економічна ситуація в країні,  безробіття та відсутність підтримки від держави 3)  проблеми зі здоров’ям,  відсутність взаєморозуміння з батьками,  морально-етична деградація суспільства,  обмеженні можливості дозвілля.                                      

 

ІІ. За результатами анкетування прослідковуються і негативні настрої у молоді, адже серед  різних відповідей мали місце такі відповіді:

На п’яте запитання «Чи вважаєте Ви себе патріотом своєї країни?» 14 % (91) вказали на відповіді :  «скоріше ні»,  «ні»,  «мені це нецікаво», «важко відповісти». 35% (216 респондентів) мають думку, що національна ідея в українській державі не відіграє ніякої ролі ні для держави та в особистому житті (85 респондентів); національної ідеї немає вказали 39 респондентів та важко відповісти було 92  учасникам  анкетування. 2 5%  (156 респондентів) нікого не вважають  патріотами  України. 15% (91 респондент) відповіли, що знання про історичне  минуле  не відіграє ніякої ролі  в подальшому розвитку держави. 14% (86 респондентів)  не знають історію виникнення та значення національної символіки України.  14%  (85 респондентів)  вважають себе  песимістами.  Близько 7 %   респондентів   мають почуття  по відношенню  до України: недовіру,  антипатію,  скептицизм.  39%  (237 респондентів) планують своє майбутнє на короткий час.    18%  - це  108  респондентів  вважають, що  реалізація  їх життєвих планів повністю залежить від ситуації в країні. Для  25 % (153 респонденти), що ситуація в країні  ніяк не пов’язана з їхніми життєвими планами, 15%  (95 респондентів) вказали на те, що їм важко визначитись. У 14% (87 респондентів) дивляться у майбутнє  із тривогою  та невпевненістю, а 10% (62 респондента)  - зі страхом і відчаєм. 21% (129 респондентів)  вказали, що не знають  чи потрібно виховувати патріотизм у молоді.  20% (120 респондентів)  вказали, що  держава не піклується про виховання патріотизму, а 40% (247 респондентів) відповіли, що не знають. 27 % (164 респонденти) не вбачають той факт, що бібліотека впливає на розвиток патріотизму серед українців, тому дали відповідь «Ні» на 19 – те запитання. 41.4%  респондентам  було важко відповісти  і цим самим підтвердити, що бібліотека може виховувати в людині патріота, тому  255 учасників анкетування обрали відповідь «Важко відповісти»  на останнє – 20 – те запитання «На Вашу думку, які кроки може зробити бібліотека для розвитку цього напряму?

Висновок

         Результати  соц. дослідження  дали  змогу  прослідкувати, що   переважна більшість  опитаних  усвідомлює, що  потрібно бути  патріотом  і   вони себе вважають  патріотами своєї  країни та оптимістами і реалістами, які сповнені гордості, поваги і надії по відношенню до України. Вони роблять плани на довгострокову перспективу, покладаючи  надію на майбутнє.   Вважають, що патріотизм потрібно виховувати  у молоді. На  думку  більшості респондентів  бібліотека  впливає на розвиток патріотизму серед українців  і  зробили  пропозиції, як це можливо досягти: мати  у наявності  та  популяризувати літературу, періодичні видання, які спрямовані на героїко - патріотичну  тематику,  безкоштовно надавати  доступ  до Інтернету, Wi-Fi для  швидкого пошуку необхідної інформації  та  проводити  заходи в рамках національно-патріотичної тематики, застосовуючи  цікаві форми роботи. 

Також  респонденти  окреслили  гострі  проблеми,  які  на сучасному етапі, стоять серед  молоді  – це брак коштів, шкідливі звички: алкоголізм, наркоманія, куріння; корупція, злочинність, економічна ситуація в країні. Також  можливим чинником є воєнні дії, які відбуваються в зоні АТО. 

Але серед  відповідей  респондентів прослідковується  і негативна тенденція в рамках того, що  більша кількість опитаних  не змогли  назвати  справжніх  патріотів України  серед сучасників  та  зазначали, що держава не піклується  про виховання патріотизму  і  вони про це не знають. Ще були такі  відповіді у респондентів, що  по відношенню до України  відчувають  недовіру, антипатію, розчарування  та дивляться у майбутнє з тривогою, невпевненістю, зі страхом і відчаєм.  Неоднозначні  відповіді були на  дев’яте запитання  «Чи  знаєте ви  історію  виникнення та значення національної символіки України?». Але, 529 респондентів в тій чи іншій мірі володіють цією інформацією і тільки - 86 не знають.

Виходячи з соціологічного дослідження,  бібліотекарі  ЦБС перед собою ставлять такі завдання:

1)    У подальшій роботі з читачами врахувати  результати соціологічного дослідження  та пропозиції  респондентів;

2)    Покращити інформаційну, культурно – просвітницьку роботу серед юнацтва та молоді в рамках національно – патріотичного виховання;

3)    Продовжити реалізацію заходів в рамках розробленої програми  по ЦБС згідно  «Стратегії  національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки».          


                 08.08. 2017 р.                        Бойченко О.В. /провідний методист по бібліотечній справі/