У скорботі та молитві низько схиляємо голови,                                                                вшановуючи пам'ять вірних синів України.                                                                    

Вони житимуть в наших серцях завжди!!!   

       (26.07.1996-10.01.2020)

 Довженко М.В.

          З 2004 року мешкав у селі Іванівка Білоцерковського району Київської області. Закінчивши у 2011 році 9 класів середньої загальноосвітньої школи, Микола вступив до Цебриківського професійного аграрного ліцею в Одеській області, де отримав фах «тракторист-механік». Після навчання він повернувся знову до Іванівки, працював на ремонтах, до яких у нього лежала душа, він мріяв придбати собі будинок, створити сім’ю, а коли сплине термін контракту – започаткувати власну справу.

          26.05.2017 року призваний за контрактом Великомихайлівським РВК та потрапив до лав 28-ї ОМБр.  Спочатку Микола Валерійович обіймав посаду сапера-розвідника взводу інженерної розвідки групи інженерного забезпечення, а у серпні 2019-го перевівся до іншого підрозділу бригади.

        Старший солдат, старший стрілець 1-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади. Дивлячись на його світлину, можна зрозуміти, чому це був хлопчик-сонечко (за згадкою побратимів), водночас, це був мужній та сміливий чоловік, але з чистим янгольським обличчям. Що не заважало йому хоробро воювати.

Вбили Миколу Валерійовича 9 січня о 23.00 в районі міста Красногорівка Донецької області він зазнав надважкого кульового поранення під час обстрілу наших позицій з боку найманців РФ. Його терміново доправили до лікарні, але 10 січня о 1.15 він помер.

       Похований 12 січня у Цибулівці. У нього залишилися батько, брат, сестра, цивільна дружина та донька. Мати Миколи померла минулого року від онкохвороби.