menu

Жалінська  Зоя  Михайлівна (21.11.1925 р.н.)

Народилася 21 листопада 1925 року в селі Соше – Острівське нашого району. Закінчила 9 класів у місті Одесі і поїхала до родичів у П’ятихатки. Там і застала війна. А далі – евакуація на Кавказ до Мінеральних Вод. Літо і зиму працювала у колгоспі. Направили на курси медсестер від Червоного Хреста. У складі шпиталю евакуювали до міста Баку. І звідти у другому ешелоні фронту – на станцію Тихорєцьку, згодом – на Україну, на Могилів – Подільський. І далі за фронтом – у Румунію, місто Арад, де зупинився шпиталь. Після – в Чехословаччину, стояли у місті Брно. Стала відмінником санітарної служби. Брала участь у художній самодіяльності, виступала перед пораненими.

Після війни повернулася додому. Закінчила у Фрунзівці 10 класів, потім здобула освіту в Одеському медичному інституті імені Пирогова. Йшов 1953 рік. Три роки працювала у селі Олено – Раївці Луганської області, завідувала лікарняною дільницею. Працювала лікарем – терапевтом і завідувала терапевтичним відділенням у Великій Михайлівці та Котовську.

І знову повернулася у Велику Мхайлівку, де працювала терапевтом до пенсії. Нині живе сама (її Леонід Тихонович помер) порається на городі, в садку. І стійко переносить всі негаразди сучасного життя.