Бойові нагороди: першу свою цю медаль отримав один з перших в полку. 

 Бойовий орден Слави ІІІ ступеня,

 дві медалі «За відвагу», 

медаль «За взяття Берліна»,

медаль «За звільнення Варшави» 

та 12 подяк від Верховного головнокомандуючого. 

З 1994 року очолював раду ветеранів війни і праці у Великомихайлівському районі. 

       Григорій Гаврилович народився 4 серпня 1925 року в селі Мар’янівці Роздільнянського району. 

Згодом батьки переїхали у село Василівку нашого району, де батько працював головою колгоспу. 

Потім – знову переїзд сім’ї у село Міщанка. Тато працював там головою сільської ради. 

Сільська рада була розташована по центральній вулиці за сучасним Міщанським магазином.

У Великій Михайлівці Григорій Гаврилович закінчив середню школу, і відразу – війна і евакуація на Схід. 

З міста Чапаєвськ Західно – Казахстанської області в 1942 році призвали у армію. Повезли у місто Уральськ. 

Звідти – у Тоцькі військові табори (нині це Оренбурзька область Росії),

де формувався 135-й гаубичний полк на кошти місцевих жителів. 

Служив в учбовому підрозділі – радіотелеграфістом. На початку весни 1943 року полк перекинули під Москву, 

звідти – на Коломну, де на базі полку формувалася 63-я бригада і 22-а дивізія.

У вересні 1943 року частину направили на фронт. І в її складі дійшов до Берліна.

Був командиром радіо відділення. Ходив багато разів у розвідку для корегування артилерійського вогню. 

Після  закінчення  війни 1941 - 1945 р.р. Григорій Гаврилович ще п’ять років служив у групі військ у Німеччині.

Демобілізувався у званні старшини і повернувся додому. Почав працювати завгоспом в місцевій МТС. 

Йшов 1950 рік. Два роки був судовим виконавцем, півроку – головою районної організації ДТСААФ. 

Згодом став інструктором відділу агітації і пропаганди місцевого райкому.

В 1956 -1960 роки навчався в Одеській вищій партійній школі, закінчив її у місті Дніпропетровському. 

Після навчання працював інструктором, завідуючим відділом агітації та пропаганди місцевого райкому. 

Коли об’єднали райони, був завідуючим оргвідділом у Фрунзівському райкомі партії.

Після відновлення району працював другим секретарем райкому до літа 1970 року.

 Згодом 15 років – інспектором по заготівлях сільськогосподарської продукції. Звідти пішов на пенсію.

З 1994  по 2000 рік очолював раду ветеранів війни і праці.

Помер Григорій Гаврилович Дробницький 3 листопада 2017 року. 

На 93 – му році життя перестало битися серце ветерана  Другої світової війни.